Тестовий драйв Audi Allroad 2000 - 2006 позашляховик

Гіперболоїд

Рівно тиждень Сергій Белоговсевес та Ауді Аллас 2,5 TDI провели разом. Наприкінці тестового драйву Сергій не міг зрозуміти, хто пережив кого.
ДЕНЬ ПЕРШИЙ. Автопілот мене обдурив. З радістю погодився на тестовий драйв автомобіля Audi, я не очікував, що автопілот безжально поставив мене на таку машину. Я раніше не мав уявлення, як виглядає Audi Allroad. Я чесно визнаю: я не такий досвідчений водій, як, наприклад, мій друг та колега Михайл Шац. Тому перше, абсолютно щире бажання, коли я це побачив, було відмовитись. Повірте?! Протягом декількох хвилин ми відскочили з адміністратором журналу Vadim, який їхав на машині. Після того, як Вадім дізнався, що це мій перший кулемет у житті, він також сумнівався в моїх здібностях, щоб сідло цього червоного монстра. Це мене розлютило. Щоб довести працівника автопілота, що я не Ху, відвів його додому до Дмитровського Шоссе.
І ось я їду. Величезні, жахливі розміри керма. Я продовжуватиму використовувати відмінні ступені. Тому що для переведення з Нексії на Олдродо я звітую вам, це як зліт на повітряну кулю в стратосферу. Отже, кермо. Широкий. Гарний. На мою думку, шкіра жирафа, не менше. Я тримаюсь за нього, ніби загіпнотизований. Мої руки стають теплішими, ще теплішими ... Приємне тепло поширюється на руки по всьому тілу ... Гіпноз, звичайно, не було з цим нічого спільного. Йдеться лише про нагрівання керма та сидінь. Салон - я не бачив просторіше! Мій погляд не в змозі все це покрити. Скільки б я не закрутив голову. Але я добре відчуваю себе машиною з правим коліном, яке тоді я постійно бився про виступаючу центральну консоль.
Включаю зажигание, и выключаюсь сам. Под капотом гудит не какой-то там турбодизель. И пусть мои слова покажутся кому-то штампом, заимствованным из научно-фантастических романов Казанцева, -- гудит настоящий фотонный двигатель. Я четко запомнил свое первое ощущение, когда нажал педаль газа. Словно океанская волна, словно девятый вал подхватил меня и понес вперед по дороге. Так, без остановок и донес до самого места назначения. Откатываясь назад, в центр столицы, я вдруг обнаружил, что забыл права. И, как всякий водитель, решил поехать медленнее, чтобы не поймали гаишники. Удивительно, но я совершенно не заметил разницы в ощущениях. Просто когда ехал в ту сторону, посторонние машинки и пешеходы чуть быстрее мелькали в моих зеркалах.
Tише едешь -- больше философствуешь. Обладание Audi Allroad открыло мне глаза. Я понял, почему владельцы дорогих машин так ведут себя на дороге. Могут, например, обгонять не глядя. Включать поворотники или не включать... Все машины объезжали меня стороной за три метра. На меня смотрели с завистью, страхом, ненавистью, почтительностью и обожанием одновременно. Так в моем мире смотрят лишь на генеральных телепродюсеров. Я же не видел никого. Нос у Allroad, мне кажется, задран кверху. Потому ты и не видишь, кто у тебя там мешается под колесами.
Добравшись до дома, я никак не мог вылезти из машины. Она меня не отпускала. Она все время пикала. Я уже выключил габариты. Но открываю дверь -- пищит. Думаю, в чем же дело? Может, эта машина желает, чтобы я еще на ней покатался? Оказалось, что я не перевел в нейтральное положение поворотник. Меня просто поразил ее ум. До того поразил, что я даже не обиделся за испачканные о пороги брюки. Хотя могла бы пискнуть и предупредить о том, что они почти такие же высокие и массивные, как во внедорожнике. А вот работа замка меня сперва невероятно раздражала. Но потом я понял, как много смысла в том, что при нажатии на брелок открываются не все двери сразу, а только одна. Це правильно. В нашей беспокойной действительности, когда в салон могут прыгнуть незванные гости (добро, если татары), так и должно быть.
ДЕНЬ ДРУГИЙ. Я збираюся відзначити річницю телевізора каналу 7, де працюю. На фестивалі було багато променистих і впливових джентльменів. Але моя машина була найкрасивішою і потужною. Навіть машина (здається, BMW або Mercedes сім) міністра спортивного Вяхеслава Фетисова, Бог забороняє йому здоров’я та успіху в роботі, виглядав блідим і слабким проти мого червоного вихору. З широких - вздовж і поперек - обличчя Audi Allroad підірвали потужність і волю, передані водієві. Тобто для мене. Усі розлучилися на моєму шляху. Жінки були запечатані. Чоловіки гризли зуби. Але невдоволено. Так само, як абс моєї машини, яка щільно запечена в крижану кірку Москів вулиць з її іклами. До речі, при гальмуванні, що на швидкості - машина фантастично тримає дорогу. Єдине, що я пропустив, і що я приписую своїй неефективності - це маневреність. Коли через тиждень, зіткнувшись зі сльозами та благословеннями, я розлучився з Allroad і знову об'єднався з Нексією, я, здавалося, перейшов до скутера. І знову він зміг відновити, зануритися, стерти у вузькі тріщини між іншими транспортними засобами.
Я паркуюсь в Останіно без тіні найменшого сумніву. Тому що мій піддон - піддона Картера - надійно захищена ланцюговою поштою. Я не міг визначити, з чого це було зроблено. Виготовлений з металу або з спеціального довговічного пластику. Рука не відчуває рукавички. І страшно спробувати його без рукавичок. Раптом ти тримаєшся на морозі. Мої здогадки мали спекулятивний характер і тому, що сніговики все ще не досягли захисту. Фокус з пневматичною підвіскою, в якій, як і автомобіль Джеймса Бонда, дозрівання автоматично та змінюється вручну, вони мені пояснили заздалегідь. Тож я мовчав. Він підняв машину на четвертий рівень. Як мені сказали пізніше, аж 66 мм. Це виявилося абсолютно достатньо, щоб проїхати пізніше та на стиснених сніговиках до країни. І джип не потрібен. Я, відволікаючись на тему, не хотів би мати джип. Тому що це добре лише на відстані. А в місті це незручно паркувати, він об'ємний, він їсть багато бензину. Audi Allroad -ідеальний автомобіль як для міста, так і для -дороги. Усе. Кінець рекламної паузи. Хоча просто менеджерам Audi не потрібно абстрактно рекламувати ці машини, а пояснити людям, які кайфу та переваги вони матимуть за свої гроші.
День, точніше ніч, третя. Добре бути здоровим і багатим. Тільки занадто тривожно. Зараз мені стало краще зрозуміти багатих людей. За володіння дорогими автомобілями вони змушені платити безсоння. Весь тиждень я тримав Audi Allroad під вікнами свого будинку на Краснаї Пресні. І щовечора я кілька разів вставав, підходив до вікна і дивився - стоячи чи ні. У цьому випадку я говорю про машину. І це, незважаючи на те, що Алло був застрахований.
День четвертий. Зовні снігу, і у нас концерт. Тобто стрілянина, і тому мені потрібно поспішати. Але вам все одно потрібно встигнути зателефонувати до офісу біля воріт Нікітського. Незважаючи на відчутний мороз, салон досить швидко розігрівався. Я навіть не встиг закінчити розмову з другом Мішгана. Я пішов, навіть не турбуючись, щоб зняти сніг із капюшона та даху. До речі, ось ще одна перевага Allroad над джипом. Ви можете зняти сніг з даху Allrod зі звичайною мітлою, до якої просто не можна дістатися перед будь -якою кабінкою. І не витрачайте гроші на довгу швабру. Що ти сказав? Маленький і в розсудливому? А ти не можеш, панове.
Я б подивився на деяких, якби вони були вперше в Allroad. Тоді захоплюється будь -яка дрібниця. До речі, весь час, як в'єтнамський космонавт, я закрутив різні ручки і натиснув кнопки, намагаючись комфортно і зрозуміти всі функції та режими. Спочатку я спочатку не знав прямої мети половини кнопок. Як би я не намагався поставити компакт-диск у якийсь слот-вони розповідали мені про прекрасну аудіосистему з звуковим іменем, що не сталося. Тому що виявилося, що за панеллю з цим слотом приховує кави з джала. Так, для дурнів на цій панелі намальовано склянку з трубкою. Але я міркував, що все взаємопов’язано: келих, приємна музика, прекрасна дівчина ... словом, я натиснув цю панель, і неймовірний, висококласний дизайн, який повернувся переді мною і виявився Встаньте за окуляри. Космічна машина! Він був створений для шоуменів та шоу -бізнесу. Я встановив себе на цій думці, коли мені довелося транспортувати костюми на стадії в багажнику. Тейли з костюмами потрапили в багажний відсік, як два сірникові коробки. За бажанням там можна також просунути там корову. Не тільки в компактному, але й у коронованій формі.
П'ятий день. Зазвичай я сиджу за нахилом за кермом. Що неправильно. І принизливо, тому що моя поза нагадує позу пенсіонерського ховера в засміченому, що я не можу запорозухетс. Я лежу на Аль -йдоді. Коли він лежав у перший день, він залишився. Але в той же час, щоб побачити, чи я на правильному ході, мені не потрібно розтягувати шию і напружувати зір. І я бачу в обох напрямках. Я скажу це: автомобіль із заднім двірником - це машина. А машина без задньої склоочисника - пародія. Я можу схвильовано говорити про фари. Я повертаюся до столиці від друзів про Nevorizhskoye Shosse та їжу з яскравими. Попереду можна побачити п'ять кілометрів. Наче на гіперболоїдному інженері Гарін: потужні снопи світла ксенонових фари Пірс Нічна темрява. Я ще не дійшов до Красногорського, але мені здалося, що я вже бачив Московську кільцеву дорогу.
Мене попросили не хвалити машину. І дьогть і був кинутий. Він був об'єктивним. Тож ось ложка з смердючим суспензією. У місті мені довелося перейти на сусіда. Це негайно призвело до того, що воно почало більше споживати рідину, що не стоїть у базі шайби. Зрештою, фари, коли вони включені до світла, розпилюються автоматично. Коротше кажучи, рідина в резервуарі випарувалася дуже швидко. Мені довелося придбати новий баклажан на узбіччі дороги. П'ятдесят циклу.
Приїхавши до будинку, я вирішив перевірити систему паркування. О, і я страждав. У якийсь момент вона почала скрипнути, не припиняючи. Мені було страшно, що я збирав усі стовпи в районі. Але немає. Parctronics просто зійшла з розуму. Наступного ранку мені довелося зателефонувати до лікаря в одному з центрів служби Audi. Там вони порадили мені мити машину або принаймні витерти кнопки датчиків ганчіркою. Так я і зробив. І - о диво! - Parctronics перестав писати.
І більше про деп. Шкода, що в столиці дизельне паливо не на кожній АЗС. Мені довелося скрутити Пресні, щоб знайти АЗС. Однак тут у вас мед. Турбодизель досить економічний, тому мені довелося заправити за тиждень лише один раз.
Шостий день. Радісним криком я накачую його! Я демонструю машину Мішгану. Шатц поблажлився з моєю пропозицією їздити на ній. Але він не знав, що я вже трохи звик і звик до цього. Взагалі у мене було відчуття (дуже небезпечне по -своєму) повна безпека та впевненість, які звідкись перетворюються на зарозумілість. Ніби ви перебуваєте в захисній капсулі. Але таке почуття ще не прийшло до Шаці. І коли я натиснув на газ, він скоротив, застиг, дематеріалізував у своєму кріслі. Audi Allroad подумав лише на секунду, а потім потягнувся, як ракета. У нас навіть щоки, як космонавти під час перевантажень, почали тремтіти. Це, звичайно, метафора. Насправді ви взагалі не відчуваєте швидкості. І це основна небезпека. Allroad - просто провокатор. Він підштовхує вас, щоб піти ще швидше. Інтоксикація швидкості відбувається миттєво. У моїй машині, до речі, був також режим ручного передачі. Хоча мої знайомі, досвідчена Тайга, балакала щось про перевагу механіки над автоматичною машиною під час руху по слизькому шосе, я зізнаюся, не наважився використовувати цю джойстику. Для чого? Якщо мені так комфортно.
Сьомий день. З минулим потрібно розлучитися зі сміхом. Я це роблю. Завжди. Але, розлучившись з Алропом, я сміявся крізь сльози. Коли я буду по -справжньому багатим і відомим, я стану категорією категорії А або продюсером нового Nanais, я обов'язково придбаю собі автомобіль Audi Allroad.
Audi Allroad. Починаючи з 2000 року, творці намагалися поєднатись з одним престижним лімузином, комфортним фургоном для любителів довгих відстані та позашляховиків в один. Шість -циліндровий турбодизель з об'ємом 2,5 літра має потужність 180 к.с. Максимальна швидкість - 219 км/год. Прискорення 0-100 км/Н-9,7 с. Ціна в Москві становить від 45 тисяч доларів.
Сергій Белоловцсев. 39 років. Актор. Він знявся в жартівливій серії з тридцяти трьох квадратних метрів. Телеведучий, учасник шоу, незважаючи на записи, O.S.P.-Studio. Одружений, троє дітей. Особистий автомобіль - Daewoo Nexia.
ТЕКСТ СЕРГІЙ БЕЛОГОЛОВЗЕВЕВ, ФОТО ЕВГЕНІ ТСОЙ
 

Джерело: "Автопілот"